[denrep-lilium]

Сообщение от V-Raptor

зачем-то посмотрел Патерсон

Неужели так плохо? Мне показался милым этот фильм. Он просто страшно заумный:

"Я напевне так ніколи і не зрозумію, чому постмодерн у кіно і літературі буває таким геніальним і чудовим, а у візуальних мистецтвах це практично завжди повнісінька лажа.

Водій автобуса на ім'я Патерсон, який народився, виріс і працює у місті Патерсон, пише і нікому не показує вірші, а також захоплюється і надихається відомим поетом Вільямом Карлосом Вільямсом, який працював лікарем у місті Патерсон...

За кадром фільму лишається те, що В.К. Вільямс протягом 12 років писав поему "Патерсон", де оспівувалося буденне життя і це провінційне містечко, де чоловік був метафорою міста (чи місто метафорою чоловіка), були образи подружньої пари, автобуса і собак... І стає зрозумілою дивакувата структура фільму, ці повтори... Хоча як повтори? Це ж просто візуальні рими-близнюки. Епіфори. Метафори. Може навіть дні-строфи. І безкінечні ремінісценії, алюзії, цитації та словесні ігри.

Емілі Дікінсон, улюблена поетеса дівчинки, яка теж пише вірші у таємний записник у Патерсоні, не опублікувала за життя жодного вірша, і все писала у стіл. Хлопчик і дівчинка-анархісти в автобусі - це вже доросла парочка дітей, які зіграли у «Королівстві повного місяця» Веса Андерсона. Усі ці цитації навмисне применшені, стають буденними фрагментами, ніби вирізки з газет, вплетені у поетичний текст, як у поемі Вільямса.

Цей фільм - це навіть не спроба екранізувати поему, це спроба перекласти поему мовою кіно. Саме через це тут відсутній конфлікт і класична драматургія. Однак при цьому це також оригінальний фільм про свободу і необхідність, про любов і самотність, і, що таке рідкісне, про прийняття. І хоч герой-японець із «Таємничого потягу» Джармуша з'являється у кінці «Патерсона» Джармуша, щоби сказати про неможливість перекладу поезії, однак, гадаю, Джармушу переклад вдався.

От тільки хто це зрозуміє? Мало хто з глядачів про Емілі Дікінсон чув, не кажучи вже про Вільяма Карлоса Вільямса і його поему. Правду кажучи, про останнє я теж не чув, просто не полінився глянути у вікіпедію, бо відчував, що не вистачає якоїсь ланки." Дмитро Кузьменко